Словарь терминов металлов

Атмосферна корозія - руйнування металу внаслідок впливу атмосферних явищ.

Аустеніт - високотемпературна гранецентрована модифікація заліза та його сплавів.

Аустенітні сталі - основною перевагою сталей аустенітного класу є їх високі службові характеристики (міцність, пластичність, карозійна стійкість у більшості робочих середовищ) та хороша технологічність. Тому аустенітні каррозійностійкі сталі знайшли широке застосування в якості конструкційного матеріалу в різних галузях машинобудування.

Аустеніто-феритні сталі - переваги сталей цієї групи - підвищений поріг текучості по відношенню до аустенітних однофазних сталей, відсутність схильності до росту зерен при збереженні двофазної структури, менший вміст гостродифіцитного никелю та добра зварюваність. Аустеніто-феритні сталі знаходять широке застосування находят широкое применение в прізних галузях сучасної промисловості, особливо в хімічному машинобудуванні, судобудівельній галузі, авіації. До цього виду відносяться сталі типу 08Х22Н6Т, 08Х21Н6М2Т, 08Х18Г8Н2Т.

Аустенітно-мартенситні сталі мають більшу міцність. Робляться міцнішимии шляхом закалювання від 975 °С, а для перевода більшої частини аустенита в мартенсит, піддають обробці холодом в інтервалі температур від мінус 50 °С. Після цього проводиться відпускання при 450...500 °С; при цьому з мартенсита виділяються частинки іитерметалидів типа Ni3Al. Особливу групу представляють аустенітно-мартенситні корозійно-стійкі сталі, наприклад сталь 09Х15Н8Ю. Ці сталі поряд з доброю стійкістю до атмосферних впливів коррозии, мають високі механічні властивості та добре зварюються.

Газова пористість - тонкі раковини або пори в металі, поява яких обумовлена поглинененими газами з подальшим їх виділенням в процесі затвердіння металу.

Двофазні сталі - новий клас високоміцних низьколегірованих сталей, які характеризуються значенням часового опору при розтягуванні біля 550 МПа та мікроструктурою, що складається з приблизна 20% мартенситу, розсіяного в м'якій пластичній феритовій матриці. Термін подвійної фази вказує на наявність в структурі більшої переважно двох фаз: ферита і мартенсита. Однак мала кількість інших фаз типу бейніту, перлиту або остаточного аустеніту можуть також бути присутніми.

Жаростійкі сплави - сплави, розроблені для аикористання при дуже високій температурі, при достатньо високих напругах (розтягуючих, термальних, вібраційних, ударних), де необхідний значний опір окисленню.

Корозійна стійкість - спроможність матеріалів чинити олір корозії. Вона визначається швидкістю корозії в даних умовах. Для оцінювання швидкості корозії використовуються як якісні так і кількістні показники. Зміни зовнішнього вигляду поверхні металу, зміна його мікроструктури є основними прикладами якісного оцінювання швидкості корозії.

Легірування - додавання до складу матеріалів примісей для змінення (покращення) фізичних або хімічних властивостей основного матеріалу. Легірування є узагальнюючим поняттям ряду технологічних процедур. Розрізняють об'ємні (металургійні) і поверхневі (іонні, дифузні та інші) легірування. В металургії легірування виконується в основному введенням в розчин або шихту додаткових речовин (наприклад, в сталь - хрому, нікелю, молібдену), які покращують механічні, фізичні та хімічні властивості сплаву.

Мартенситні та мартенситно-феритні сталі мають високу корозійну стійкість в умовах дії атмосфери, в слабкоагресивних середовищах (в слабких розчинах солей та кислот) та мають високі механічні властивості. В основному їх використовуюь для виробів, які працюють на знос, в якості ріжучого інструменту, зокрема, ножів, для пружних елементів та конструкцій в харчовій та хімічній промисловості, які знаходяться в контакті із слабкоагресивними середовищами. До цього класу відносяться сталі типу 30Х13, 40Х13 та ін.

Нержавіюча сталь - легірована сталь, яка є стійкою до корозії в атмосфері та агресивних середовищах. Нержавіючі сталі поділяються на три групи:
Корозійностійкі сталі - від них вимагається стійкість до корозії у звичайних умовах (з них можна виготовляти нержавіючий поссуд для кухні).
Жаростійкі сталі - від них вимагається жаростійкість, тобто висока механічна міцність при високих температурах.

Полірування металу необхідне для покращення зовнішнього вигляду металевих виробів та надання їм більш високих сопживчих якостей. Полірування надає металевим виробам декоративний блиск. Також воно використовується при підготовці поверхні для нанесення гальванічних покрриттів.

Рулон - стальна полоса або лента в змотаному вигляді, яка отримується при розливанні на літейно-прокатних модулях та двохвалкових МНЛЗ, а також після горячого та холодного прокатуваання.

Сталь - сплав железа с углеродом, содержащий до 2,14% углерода (C) в качестве постоянной примеси, а также другие легирующие элементы (кремний, марганец, хром,никель и пр.) и вредные примеси (сера, фосфор, водород, азот и пр.).

Твердість - критерій протидії матеріалу поверхневому вдавлюванню або шлифовці. Можно визначити як функцію напруження, яке необхідне для того, щоб провести деякий, точно встановлений тип поверхневої деформації. Не існує абсолютних шкал для твердості, відповідно для вираження твердості кількістно, кожен тип критерію має власний маштаб вільно визначеної твердості.

Вуглицева сталь - сталь, яка містить не більше 1,65% марганцю, 0,6% кремнія та 0,6% міді, та тільки несуттєву кількість будь-яких інших елементів. Низько вуглицеві сталі містять до 0,3% вуглицю, середньовуглицеві - від 0,3 до 0,6% та високовуглицеві - від 0,6 до 1% С.

Хімичне полірування - процес, при якому полірована поверхня фомується завдяки вплив хімікату. Розчин травлення складений так, щоб нерівнощі в топографії поверхні були розповсюджені рівномірно.

Феритні сталі використовують для виготовлення деталей, що працюють в середовищах, що
окислюються (наприклад в розчинах азотної кислоти), для битових приладів, в харчовій, легкій промисловості та для теплообмінного обладнання в енергобудуванні. Феритні хромісті сталі мають високу корозійну стійкість в азотній кислоті, водних розчинах аміаку, в аміачній силітрі, суміші азотної, фосфорної та фтористоводневої кислоти, а аткож в інших агресивних середовищах. До цього виду відносяться сталі 400-ї серіїї.

Кольори побежалості сталі - веселкове забарвлення, яке з'являється на чистій поверхні нагрітої сталі в результаті найтоньшої оксидної плівки, що утворюється на ній. Товщина оксидної плівки залежить від температури нагріву. Плівки різної товщини по різному відбивають світлові промені, чим і обумовлені ті чи інші кольори побіжалості.

Елементи легіруючі - хімічні елементи, переважно метали, які вводяться до складу сплавів для надання їм певних властивостей.